Яким має бути лікування рожевого лишаю у людини

Рожевий лишай (лат. pityriasis rosea, укр. рожевий лишай; син.: рожевий лишай рожевий Жильбера, плямистий і кругової лишай Дюрінга, лущиться розеола Фурньє – Нікола) – інфекційно-алергічне захворювання шкіри невідомої етіології.

Характеризуються висипом по всьому тілу у вигляді рожевої лускатої шкірної висипки. Рожевий лишай не є заразним захворюванням, але може стати причиною деяких серйозних ускладнень.

1

Поширеність захворювання

Рожевий лишай у людини може з’явитися в будь-якому віці, але найчастіше він вражає дітей і молодих людей у віці від 10 до 35 років. За оцінками, загальна поширеність захворювання складає 0,13% у чоловіків і 0,14% жінок.

Найчастіше рожевий (рожевий) лишай виникає у весняний і осінній періоди, коли імунна система слабка.

У більшості випадків люди, що перенесли рожевий лишай, мають тільки один епізод захворювання, але у близько 2% людей він може виникати кілька разів протягом життя.

2

Етіологічні фактори недуги

Точні причини появи рожевого лишаю невідомі. Епідеміологічні дані про сезонні коливання та його клінічні ознаки припускають наявність у хвороби інфекційного агента.

На відміну від багатьох інших шкірних порушень, рожевий лишай не є алергічною реакцією на грибок або бактерії. Також встановлено, що рожевий лишай не має спадкової причини виникнення.

Дані досліджень з допомогою електронної мікроскопії виявили у хворих реактивацію вірусу герпесу 6 і 7 типу (ВГЧ-6 і ВГЧ-7), що викликає первинну висип у дітей в ранньому віці.

Вірусні антигени були виявлені в шкірних ураженнях за допомогою імуногістохімічних досліджень.

ДНК вірусів була виділена з неураженої шкіри, клітин периферичної крові, сироватки і слини. ВГЧ-6 і ВГЧ-7 можуть взаємодіяти один з одним, це пояснює рецидиви хвороби і її атипові форми.

У багатьох випадках висипки передують розпливчасті, неспецифічні симптоми, аналогічні вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів.

Передбачається, що в деяких випадках захворювання може бути викликане вірусами грипу або вакцинацією.

Тим не менш, рожевий лишай не є інфекційним захворюванням і, швидше за все, не передається іншим людям при фізичному контакті.

3

Властиві симптоми

Рожевий лишай викликає множинне рожеву лускату шкірний висип у вигляді папул – бесполосных елементів, розташованих вище рівня шкіри.

Висип часто починається після простудного захворювання або на його фоні (кашель, біль у горлі) з одного маленького плями овальної або круглої форми рожевого кольору – так званої материнської бляшки.

Перед появою материнської бляшки людина часто відчуває втому або розбитість, неначе застуджена. Може виникнути головний біль, нудота, біль у горлі, втрата апетиту.

Центральна частина материнської бляшки поступово набуває жовтуватий відтінок, зморщується і починає лущитися. Розмір бляшки коливається в межах 2-10 см (великі плями більш поширені).

Через деякий час (зазвичай кілька днів або тижнів) на шкірі грудей, живота, спини, на руках і ногах з’являються вторинна висипання дрібних овальних плям оранжево-рожевого кольору діаметром від 1 до 2 див.

Іноді плями поширюється на шию, але рідко переміщуються на лицьову область.

Ці плями зазвичай менше, ніж материнська бляшка. У людей з темним кольором шкіри, плями може бути сірими, темно-коричневого або чорного кольору.

З часом у центрі цих плям з’являються сухі складчасті лусочки, а по їх краях – вільна від лущення облямівка.

Плями на спині часто розташовуються вертикально і під кутом, формую образ “ялинки””. У рідкісних випадках, висип може бути ізольована (локалізована) в одній конкретній області тіла (наприклад, обмежуючись лише грудьми).

Висип звичайно триває від 4 до 8 тижнів, але може зберігатися до півроку.

Приблизно в половині випадків в області висипу з’являється помірний свербіж. Часто свербіж з’являється при надмірній сухості шкіри, особливо при активному використанні мила.

Приблизно у одного з чотирьох осіб симптоматичний свербіж може переходити у тяжку форму. Свербіж часто неспецифічний, і посилюється при розчісуванні та пошкодженні зудящего місця.

Зазвичай свербіж поступово зникає по мірі розвитку висипання і не присутній протягом всього перебігу хвороби.

Висип може також супроводжувати невелика температура, головний біль, нудота і втому. Ці симптоми можуть бути усунені за допомогою безрецептурних лікарських засобів.

У рідкісних випадках висип може приймати специфічні форми:

1. 1. Висип папульозного характеру у вигляді заокруглених щільних горбків, виявляється у дітей і вагітних жінок.
2. 2. Висипи у вигляді пухирів (везикулярного характеру), виявляється у немовлят і дітей молодшого віку.

Якщо висип виникла на долонях або підошвах ніг, рекомендується звернутися до лікаря. Це може бути ознакою більш серйозного захворювання.

4

Діагностичні заходи

Рожевий лишай діагностується за зовнішніми ознаками. Діагноз встановити складніше, коли є тільки материнська бляшка без проявів висипки. Після появи висипу, діагностика, як правило, помітно спрощується.

У деяких людей материнська бляшка може взагалі не з’явитися, або, навпаки, можуть з’явитися дві материнські бляшки, розташовані близько один до одного.

Часто материнська бляшка помилково діагностується як кільцевої черв’як (дерматомікоз).

Сип, схожий на рожевий поширюється лишай, зустрічається і при інших шкірних захворюваннях. В їх число входять стригучий та оперізувальний лишай, екзема, псоріаз. Схожа висип може бути викликана сифілісом і деякими ліками – наприклад, антибіотиками.

Якщо діагноз неясний, лікар може провести тест з гідроксидом калію (КОН), щоб переконатися, що висип не викликані грибковою інфекцією. Зразок шкіри може бути взятий з зараженої ділянки методом біопсії і досліджується під мікроскопом. Також може бути проведений тест на сифіліс.

Діагностичні критерії, що дозволяють визначити, як виглядає рожевий лишай:

• наявність переривчастих кругових або овальних поразок;
• присутній масштабованість більшості поразок;
• присутній периферійно масштабована облямівка по краю плям;
• плями позбавляючи розташовуються по лініях Лангера (ліній натягу шкіри).

Додаткові диференціальні дані, що таке рожевий лишай у порівнянні з схожим на нього псоріаз:

1. 1. Псоріаз є хронічним запальним захворюванням шкіри, що характеризується сухими, червонуватими (еритематозний), потовщеними ділянками шкіри, покриті сріблясто-сірими лусочками.
2. 2. Потовщені ділянки схожі на папули або бляшки і найбільш часто з’являються на шкірі голови, ліктях, колінах, руках, ногах і на нижній частині спини. Ділянки можуть сильно свербіти і свербіти.
3. 3. При псоріазі можливо поява уражень нігтів рук і ніг, а також м’яких тканин усередині порожнини рота.
4. 4. Приблизно в третині випадків псоріазу присутній сімейна історія.

Для більш точної диференціальної діагностики необхідні додаткові лабораторні дослідження.

5

Атиповий рожевий лишай

Рожевий лишай називається атиповим, коли постановка діагнозу утруднена.

Діагноз атиповий рожевий лишай може бути поставлений, коли висип має будь-яку зазначену нижче ознака:

1. 1. Атипова морфологія позбавляючи – везикули (пухирці), новоутворення у вигляді рубців, пурпура (мелкопятністие капілярні крововиливи), эритемаподобные почервоніння.
2. 2. Незвичайне розподіл пошкоджень шкіри – наприклад, з видимими залученням складок шкіри (в пахвах і в паховій області), або при активному залученні в висип кінцівок.
3. 3. Залучення слизових оболонок, наприклад, виразки у роті.
4. 4. Одиночна материнська бляшка без генералізованої висипки.
5. 5. Великі розміри або зливаються плями висипань.
6. 6. Тривалий перебіг захворювання.
7. 7. Відсутність материнської бляшки.
8. 8. Декілька материнських бляшок.
9. 9. Велика кількість бляшок.
10. 10. Численні рецидиви.
11. 11. Сильна короста.

6

Ризик розвитку ускладнень

У дослідженнях встановлено, що рожевий лишай може стати причиною викидня на ранніх стадіях вагітності. Також відмічені випадки передчасних пологів та інших перинатальних проблем у породіль.

З-за реактивації вірусу герпесу в поєднанні з лікарськими препаратами рожевий лишай може стати причиною серйозних побічних шкірних реакцій – наприклад, синдрому гіперчутливості до ліків.

Якщо висипка з’явилась під час вагітності, жінка повинна сказати про це своєму лікарю.

7

Методи терапії

Лікування рожевого лишаю у людини зазвичай не вимагається. Він іде самостійно без застосування лікарських засобів і не залишає після себе жодних слідів. Якщо висип сильно свербить, можна використовувати лосьйони і мазі для шкіри, щоб заспокоїти свербіння.

У дослідженнях, що проводяться з метою з’ясувати ніж лікувати рожевий лишай, застосовувалися різні лікарські засоби для скорочення тривалості захворювання.

За результатами досліджень розроблені методи, які включають в себе системні кортикостероїди, противірусні препарати, такі як Ацикловір і Фамцикловір, і антибіотик Еритроміцин.

Якщо захворювання триває більше 3-х місяців, необхідно звернутися за медичною допомогою.

Якщо симптоми тяжкі висипання, лікар підкаже як лікувати рожевий лишай у конкретному випадку і призначить рецептурні лікарські засоби, щоб зменшити свербіж і висип.

Рожевий лишай необхідно лікувати, враховуючи симптоми захворювання; лікування зазвичай складається з семиденного курсу високих доз Ацикловіру (противірусні препарати можуть скорочувати час висипання, особливо якщо приймати їх у початку захворювання). Також може допомогти двотижневий пероральний курс Еритроміцину, має неспецифічний протизапальний ефект.

Великі або тривалі висипання добре лікуються за допомогою УФ-терапії (фототерапією, ультрафіолетовим світлом).

Сонячні ванни також дають хороший ефект. Не слід піддавати шкіру надмірного сонячного впливу, оскільки це може призвести до опіків і збільшити ризик розвитку раку шкіри.

Домашні заходи щодо зниження сверблячки:

1. 1. Необхідно менше перегріватися, перегрів і піт можуть посилити прояви висипання.
2. 2. Слід уникати гарячого душу і ванни, необхідно тримати температуру води як можна більш прохолодною.
3. 3. При прийнятті ванни можна додати в неї жменю вівсяних пластівців, розтертих у порошок. Також можна додавати продукти з активними компонентами з вівса (наприклад, продукти Aveeno).
4. 4. Добре допомагає нанесення зволожуючого крему для сухої шкіри. Можна спробувати крем Кетодерм (2%) і Гідрокортизон крем (1%) для невеликих сверблячих областей. Крем необхідно використовувати дуже обережно на чутливих ділянках шкірних і не використовувати його для дітей до 12 років без узгодження з лікарем.
5. 5. Добре допомагають антигістамінні препарати, такі як хлорфенамина малеат (Хлорфенамин) або дифенгідрамін (Димедрол). Дітям ці препарати можна приймати тільки при узгодженні з лікарем.
6. 6. Необхідно використовувати як можна менше мила. Краще використовувати рідке мило Basis, Cetaphil, або Dove. Слід уникати дезодоруючих мив.
7. 7. Також під час висипань слід уникати носіння синтетичних тканин, оскільки вони посилюють свербіж.

Прогноз захворювання сприятливий. Через деякий час висипання проходить самостійно, не залишаючи після себе шрамів і інших слідів.

Симптоми захворювання можна зменшити з допомогою гігієнічних процедур і лікарських засобів. До захворювання виробляється стійкий імунітет.