Ампіцилін при застуді – як лікуватися і від чого ці ліки?

Антибіотик Ампіцилін має широку фармакологічну дію.
Напівсинтетичний пеніцилін пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Активний відносно грампозитивних (альфа – і бета-гемолітичні стрептококи, Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus spp., Bacillus anthracis, Clostridium spp., помірно активний проти більшості Enterococcus spp., в т. ч. Enterococcus faecalis, Listeria spp.) і грамнегативних (Haemophilus influenzae, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, (штами, що не продукують пеніциліназу), Proteus mirabilis, Yersinia multocida (раніше Pasteurella), багато видів Salmonella spp., Shigella spp., Escherichia coli) мікроорганізмів.
Ампіцилін — це один із самих старих і найбільш доступних антибіотиків пеніцилінового ряду. Ампіцилін «Белмедпрепарати» випускається мінімальним дозуванням — 250 мг. В упаковці міститься 20 таблеток і інструкція щодо застосування препарату. 2 блістери по 10 таблеток у кожному. Таблетки стандартної форми: круглі, білі. Специфічного аромату не мають.

Інформація про склад:

Активна речовина: ампіциліну тригідрат (у перерахуванні на ампіцилін) — 250 мг; Допоміжні речовини: кальцію стеарат — 3,8 мг; тальк — 2,85 мг; крохмаль картопляний — достатня кількість для отримання таблетки масою 380 мг.

Опис: таблетки білого кольору, плоскоциліндричні, з рискою і фаскою.

Показання до застосування:

Бактеріальні інфекції, спричинені чутливими до ампіциліну збудниками:

  • дихальних шляхів і ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит, бронхіт, пневмонія, абсцес легенів),
  • інфекції нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрит, пієліт, цистит, уретрит),
  • гонорея,
  • інфекції біліарної системи (холангіт, холецистит),
  • цервіцит, інфекції шкіри і м’яких тканин: бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози;
  • інфекції опорно-рухового апарату;
  • інфекції шлунково-кишкового тракту (черевний тиф і паратиф, дизентерія, сальмонельоз).

Перелік можливих побічних ефектів:

  • Алергічні реакції: свербіж та лущення шкіри, кропив’янка, риніт, кон’юнктивіт, ангіоневротичний набряк, лихоманка, артралгії, еозинофілія, еритематозний та макулопапульозний висип, ексфоліативний дерматит, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), реакції, подібні до сироваткової хвороби, анафілактичний шок, неалергічний ампіциліновий висип може зникнути без відміни препарату.
  • З боку травної системи: дисбактеріоз, стоматит, гастрит, сухість у роті, зміна смаку, біль у животі, блювання, нудота, діарея, стоматит, глосит, порушення функції печінки, помірне підвищення активності «печінкових» трансаміназ, псевдомембранозний коліт.
  • З боку центральної нервової системи: ажитація або агресивність, тривожність, сплутаність свідомості, зміна поведінки, депресія, судоми (при терапії високими дозами).
  • Лабораторні показники: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія.
  • Інші: кандидоз піхви, інтерстиціальний нефрит, нефропатія, суперінфекція (особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями або зниженою резистентністю організму).

Ампіцилін 250 мг. Таблетки. По 10 штук у блістері.

Спосіб застосування

Даний антибіотик можна приймати як таблетками, так внутрішньом’язово(ін’єкцією), внутрішньовенно. Цей антибіотик можна застосовувати при різних захворюваннях. Дозування визначає і призначає лікар.

При захворюваннях дихальних шляхів (синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит, бронхіт, пневмонія, абсцес легенів), інфекції нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрит, пієліт, цистит, уретрит)

Протипоказання.

  • Гіперчутливість до компонентів антибіотика.
  • Дитячий вік до 1 місяця.
  • Вагітність за призначенням лікаря.
  • Грудне вигодовування.
  • Побічні дії.

Ампіцилін — антибіотик широкого спектра. Це означає, що спочатку він здатний вражати велика кількість бактерій, і, відповідно, лікувати різні хвороби. Гнійні запалення (рани, нариви), захворювання лор-органів (тонзиліти, отити, синусити), цистити — список довгий.

На жаль, на сьогоднішній день антибіотики пеніцилінового ряду дійсно втратили силу. Багато бактерій навчилися виробляти захисну речовину, яке не дає ліків зруйнувати їх. Для деяких препаратів учені зробили спеціальну добавку, що руйнує цю речовину і дозволяє антибіотику подіяти. Наприклад, амоксицилін в деяких препаратах доповнюють клавулоновою кислотою (це Флемоксин солютаб, амоксиклав), і він діє краще і надійніше, ніж «голий» амоксицилін. Для ампіциліну в даному ліках ніяких помічників не існує, і на даний момент його вважають найсильнішим засобом.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code