Фізіологія і патологія підшлункової залози

Розвиток підшлункової залози у людини починається на 3 — 4 не-

справі ембріональної життя, з панкреатичного дивертикула. Панкреати-

історичні острівців (Лангерганса) і ацинуси з’являються при терміні 10-12 не-

дель.

Підшлункова залоза секретує 3 гормону-глюкагон (альфа-клет-

ками), інсулін (бета-клітинами) і соматосферин (А-клітинами острівців

Лангерганса).

Інсулін у плода є гормоном росту, а у новонародженого регу-

лирует вуглеводний обмін, стимулює синтез протеїнів і ліпідів. Він

бере участь у транспорті амінокислот і іонів К через клітинну мембрану.

Эугликемия забезпечується балансом інсуліну і глюкагону.

Глюкагон, виділяється альфа-клітинами острівців Лангерганса стиму-

лирует печінковий глікогеноліз, сприяє гіперглікемії. Володіє

ліполітичних ефектом. Підвищуючи в плазмі вміст вільних жирних

кислот, активізує діяльність бета-клітин, збільшує вміст

інсуліну.

Соматосферин є інгібітором сомато-, феро – і АІТ-тропинов,

пролактину, інсуліну, глюкагону, шлунково-кишкових гормонів.

Підшлункова залоза новонародженого відрізняється від залози дітей

старшого віку добре розвиненою міждолькової сполучної тканиною.

Основним гормоном, продуцирующимся в підшлунковій залозі, явля-

ється інсулін. Це поліпептид, з відносною молекулярною масою

6000. Структурна формула інсуліну була встановлена в 1959 р Сангером.

У нашій країні інсулін людини синтезований у 1972 році.На синтез ін-

суліна впливають багато гормональні і негормональні речовини: ацетилхо-

лін, карбомилхолин, глюкагон, СТГ, АКТГ, ТТГ,глюкокортикоїди.