Класифікація ревматизму
(запропонована А. В. Нестеровим і прийнята на симпозіумі Всесоюзного товариства ревматологів, 1964 р.)
|
Фаза |
Клініко-анатомічна характеристика уражень |
Протягом |
Недостатність кровообігу |
|
|
серця |
Інших органів і систем |
|||
|
Активна Активність I,II,III ст |
а) первинний ревмокардит б) поворотний ревмокардит без пороку клапанів, з пороками клапанів — якими) в) ревматизм без явних серцевих змін |
Поліартрит, серозіти (плеврит, перитоніт, абдомінальний синдром), хорея, енцефаліт, менінгоенцефаліт, церебральні васкуліти, нефрит, гепатит, пневмонія, ураження шкіри, ірит, іридоцикліт, тиреоїдит) |
Гострі Подосторые Затяжне Безперервно-рецидивуючий латентне |
Але- Н ш ст Н п а Нпб Н ш ст |
|
Неактивна |
а) порок серця (який) б) міокардіосклероз ревматичний |
Наслідки і залишкові явища перенесених внесердечних поразок |
|
|
Як видно, виділяються активна і неактивна фази хвороби. В активну фазу уточнюється ступінь активності патологічного процесу: I — мінімальна, ІІ — помірна, III — максимальна. Про неактивній фазі можна говорити не раніше ніж через 6 місяців після зникнення клінічних і лабораторних ознак активності процесу, так як морфологічні зміни зберігаються значно довше, ніж клініко-лабораторні.
Для характеристики активності слід дотримуватися таких загальноприйнятих критеріїв: