Очний цвіт польовий

Однорічна або дворічна бур’янисті трав’яниста рослина з сімейства первоцветних. Листки супротивні, сидячі, довгасто-яйцевидні, знизу з чорними крапками. Квітки поодинокі, сидять у пазухах листків на довгих квітконіжках. Квітки цегляно-червоні, з віночком з п’яти пелюсток. Зустрічається майже повсюдно в європейській частині Росії, а також на Кавказі, в Середній Азії. Росте на лугах, покладах, по річкових долинах, кам’янистих схилах гір і як бур’ян на полях і садах. З лікувальною метою використовують траву в традиційній медицині Росії, України, Болгарії та інших країн. Хімічний склад вивчений недостатньо.

Лікувальне застосування.

Рослина має сечогінну, потогінну, жовчогінну, проносну, кровоочисним, антитоксичну, ранозагоювальну, знеболюючу і заспокійливу дію. Препарати рослини (настій, присипка, сік) призначають при різноманітних захворюваннях, зокрема при хворобах печінки, жовтяниці різного походження, сечокам’яній хворобі, туберкульозі легень, епілепсії, алергічних захворюваннях шкіри (екзема, свербіж шкіри, атопічний дерматит), бронхоектатичній хворобі і т.д. Присипка використовується при довго гояться, гнійних ранах і виразках. Сік свіжої рослини, змішаний з медом, корисний при очних хворобах, особливо при початкових формах катаракти. Внутрішнє застосування очного кольору польового, як отруйної рослини, вимагає обережності.

Форма застосування

–Настій з 1/2

чайної ложки сухої трави на 1 склянку окропу для прийому по 2 столових ложки 3-4 рази на день.