Постхолецистектомічний синдром

ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНИЙ СИНДРОМ — стан, при якому біль, яка турбувала хворого до холецистактомии, залишається і після операції. У постхолецистектомічному синдромі слід розрізняти групу захворювань, які безпосередньо пов’язані з оперативним втручанням, і захворювання, які існували до операції і з виконаним втручанням не пов’язані. В останню групу можна віднести: грижу стравохідного отвору діафрагми, гастрит, виразкову хворобу, панкреатит, коліт, захворювання нирок, корінцевий синдром та багато інших.

Важку групу складають хворі, страждання яких безпосередньо пов’язані з проведеним оперативним втручанням. Дефекти інтраопераційної діагностики і техніки виконання операції можуть призвести до залишення каменів у жовчовивідних шляхах, рубцевого звуження жовчних шляхів, довгу куксу міхурової протоки, стенозу великого сосочка дванадцятипалої кишки (фатерова соска). Показанням до обстеження є больовий синдром або механічна жовтяниця, холангіт. Після ретельного дослідження з використанням ультразвуку, ретроградної панкреатохолангиографии, в ряді випадків-черезшкірної чрез-печінкової холангіографії уточнюють характер патології і визначають вид необхідного оперативного втручання.

Прогноз в більшості сприятливий.

Профілактика: детальне обстеження хворого до холецистектомії, адекватне інтраопераційне дослідження жовчовивідних шляхів, ретельна техніка виконання холецистектомії.