Причини розвитку гіперпігментації шкіри і сітківки та сучасні способи лікування

Гіперпігментація обумовлена підвищеним відкладенням пігменту меланіну у шкірі. Він має коричневе забарвлення і потрібен організму для захисту від ультрафіолетового випромінювання. Тому утворення плям у людей часто припадає на пік сонячної активності. Це порушення не завжди є захворюванням, для точного діагнозу необхідно пройти обстеження у декількох фахівців — дерматолога, ендокринолога, гінеколога та гастроентеролога. Особливо це важливо у разі первинного виникнення плям неправильної форми і в нетипових місцях.

1

Причини появи пігментних плям

Виникнення гіперпігментації шкірних покривів може бути пов’язано з величезною кількістю причин, які вказують на серйозні порушення в роботі внутрішніх органів або на банальне надмірне перебування на сонці. З’ясувати точну етіологію можуть фахівці різних спеціальностей.

Основні фактори, що сприяють появі посиленої пігментації:

Великі пігментні плями

• Надмірна інсоляція — тривале перебування на сонці. У особливо чутливих людей навіть нетривалий вплив світла провокує утворення величезної кількості веснянок.
• Гіперпігментація у вагітних відноситься до варіанту норми і розвивається внаслідок гормональних перебудов.
• Період менопаузи. Зниження кількості жіночих гормонів сприяє порушенню обміну меланіну і призводить до його відкладення в шкірі.
• Захворювання шлунково-кишкового тракту. Більшою мірою це стосується печінки, оскільки вона синтезує амінокислоту тирозин – попередника меланіну. Тому при порушеннях гепатобіліарної системи досить часто з’являються патологічні пігментації.
• Захворювання надниркових залоз і гіпофіза. Синдром (хвороба Іценко—Кушинга характеризується появою на животі гіперпігментірованной ліній у вигляді розтяжок, які виникають із-за підвищеного вироблення глюкокортикоїдних гормонів.
• Спадкова схильність. Наявність у родичів веснянок значно підвищує ризик їх розвитку у дітей.
  

  Меланома шкіри

• Прийом медикаментів. Існують препарати, які посилюють фоточутливість шкіри. До них відносяться антибіотики Доксициклін і Тетрациклін, діуретик Гідрохлортіазид, статин Ловастатин, протигрибкові — тербинафины та ін. Вони підвищують роботу меланоцитів, які починають в більшій кількості виробляти меланін.
• Різні дерматологічні захворювання. Це величезна група, що включає в себе запальні, інфекційні, грибкові та протозойні ураження. Тривалий запальний процес на шкірному покриві завжди залишає після себе ділянку підвищеної пігментації.
• Порушення надходження вітамінів. Більшою мірою це стосується вітаміну С, так як він бере участь у синтезі попередників меланіну.
• Особи літнього віку внаслідок порушення метаболізму із-за старіння мають схильність до появи пігментних плям.
• Використання косметичних засобів поганої якості або не за призначенням.
• Меланома — особливо небезпечна швидкопрогресуюча пухлина, що розвивається з меланоцитів. Характеризується появою на шкірі темно-коричневого плями неправильної форми і розмірів.

Всі перераховані причини можуть зустрічатися ізольовано або в комплексі.

1.1

Гіперпігментація сітківки ока

Відкладення пігменту на сітківці

Відкладення меланіну в сітківці ока є дуже серйозним захворюванням, называющимся пігментного дистрофією. Патологія спочатку характеризується нічною сліпотою, а потім порушується і кольоровий зір. Зустрічається хвороба досить рідко, але становить велику небезпеку, так як призводить до інвалідизації пацієнта.

Якщо не зупинити відкладення пігменту на сітківці ока, людина може повністю втратити зір. Чим раніше поставлять діагноз і почнуть лікування, тим більше вірогідність одужання.

2

Симптоми

Клініка пігментних плям різноманітна, вони відрізняються за формою, величиною, відтінку. Виділяють такі варіанти прояву гіперпігментації:

• За кольором — від жовтого до темно-коричневого.
• Форма — округла, овальна, з рівними або загостреними краями.
• Локалізація – на тілі, обличчі, шиї та кінцівках. Підошви, долоні і область промежини не уражаються пігментними плямами.
• Можуть бути присутніми додаткові симптоми у вигляді свербежу, почервоніння, біль і ін Це допоможе у діагностиці проблеми.

Найчастішою проблемою молодих людей є утворення веснянок. Ці дрібні ділянки рудуватого кольору зазвичай розташовуються на обличчі і кистях рук. З’являються вони ще в дитячому віці, а після 30 років їх кількість зменшується. Характерна для них сезонність — взимку вони бліднуть і практично непомітні, а на сонці темніють і стають видимими. Веснянки є естетичної проблемою і не представляють небезпеки.

Пігментні плями у вагітних — це ділянки гіперпігментації, що виникають під час виношування плоду на середній лінії живота, біля соска, під грудьми, на бічних поверхнях живота і на обличчі. Є фізіологічними і не вимагають спеціального лікування, після пологів з часом зникають.

Гіперпігментації у літніх людей найчастіше локалізуються на обличчі і кистях рук. Також не представляють небезпеки і спеціального лікування не потребують.

Родимі плями і невуси — це вроджені доброякісні утворення шкіри, мають підвищену забарвлення і виступаючі над поверхнею покриву. Вони не приносять людям ніякого дискомфорту, у разі невусів великих розмірів можливі неприємні відчуття з-за тертя одягом. Небезпека ці утворення можуть представляти, якщо піддавати їх тривалим механічним впливам (відрив, расчес, подряпина). У цьому випадку доброякісний процес перейде в меланому.

За родимками і невусами необхідно вести постійний контроль і проходити їх профілактичні огляди.

Локалізація і інтенсивність ділянок посиленою забарвлення шкіри після перенесених запальних захворювань або опіків буде залежати від виду інфекції та глибини ураження. Вугровий висип розташовується на обличчі і спині, а червоний плоский лишай – в області лучезапястного суглоба, гомілки і передпліччя. Тому локалізація плям відіграє важливу діагностичну роль.

3

Методи боротьби з пігментними плямами

Якщо гіперпігментація пов’язана з захворюваннями внутрішніх органів, необхідно проводити лікування основної патології, після цього зникнуть і плями. У терапії важливо використовувати комплексний підхід, який буде відрізнятися в залежності від типу порушення пігментного обміну.

Веснянки прибирають за допомогою пілінгу або застосовують з початком сонячної активності спеціальні креми з високим SPF-захистом. Призначають вітамінотерапію, вводять вітаміни З, Е, Р, які беруть участь в пігментному обміні і запобігають появі плям. Фотоомолодження — фізіотерапевтичний метод косметології, спрямований на позбавлення від зморшок, але він також відмінно усуває посилену пігментацію.

При хімічному та ультразвукового пілінгу проводять відлущування рогового шару епідермісу, за рахунок чого шкіра швидше оновлюється.

Для позбавлення від пігментних плям знадобиться не одна косметологічна процедура, так як за один сеанс повне їх усунення травмує шкіру.

3.0.1

Лікування родимок і невусів

Видаляють ці утворення зазвичай з двох причин: через естетичної проблеми та уникнення озлокачествования процесу. Перед цим проводять обов’язкове діагностичне дослідження, яке дозволяє дізнатися гістологічну структуру. Це необхідно, щоб визначити тип освіти і найкращий спосіб його видалення. Ці процедури проводяться виключно лікарями-дерматологами.

Хірургічні методи видалення родимок і невусів здійснюють з допомогою електричного струму високої частоти, скальпеля (класичний підхід), рідкого азоту і найбільш сучасного і популярного способу лазера.

Класичний використовують при глибоких великих невуса, які по-іншому усунути неможливо.

Кріодеструкція — це процес руйнування тканини освіти з допомогою наднизької температури, одержуваної завдяки рідкому азотому. Застосовують цей метод при невуса і родимки невеликих розмірів, розташованих у товщі шкіри.

Электокоагуляция — припікання електричним струмом. Під дією високої температури руйнуються тканини, рана загоюється під скоринкою.

Перевага видалення за допомогою лазера полягає в тому, що можна точно виставити глибину впливу, при цьому не відбувається пошкодження навколишніх тканин. Після процедури залишається скоринка. Якщо родимка невеликих розмірів, сліду практично не буде, при великих утвореннях виникають ділянки депігментації.