Розчини Коллінза

Розчини Коллінза і всі модифіковані консервуючі розчини мають ще одну спільну рису – є помірно гиперосмотичными, причому осмолярність їх коливається ВІД 300 до 350 мосм/л.

Осмолярність використовуваних нами розчинів коливається в тих же межах (320-350 мосм/л) і була встановлена нами в дослідах на еритроцитах, суспендованих у розчинах з різними значеннями осмотичного тиску в них. В одну з прописів розчину Коллінза (С4) був введений феноксибензамін – препарат, що чинить а-адренолітична дію.

Наші дані щодо вивчення вмирання органів після попереднього введення препаратів цієї групи дозволяють зробити висновок, що вони дійсно пролонгують вмирання ізольованого органу в умовах теплової ішемії. Додавання деяких препаратів цієї групи (феноксибензамін, аміназин) до консервуючою розчинів викликало помутніння перфузата і призводило до гістологічним змінам в органах (Braf е. а., 1972). Не дивно тому, що зазначені фармакологічні засоби зазвичай використовують для премедикації донора і пролонгування термінів ефективної консервації.

Техніка приготування розчину, запропонованого нами для консервації нирок, полягала в наступному. Готові навішування K2S04 (9-9,1 м) і КНСОз (0,9-1 г) розчиняють у 930 мл дистильованої води, фільтрують і автоклавують. Стерилізований розчин як напівфабрикат зберігають у холодильнику. Перед витяганням донорської нирки в охолоджений до 2° напівфабрикат додають зі стерильних ампул всі інші інгредієнти: 40% розчину глюкози 40-50 мл 25% розчину MgS04 15 мл, 20% альбуміну 250 мл, 10% ГОМК 8,8 мл і гепарину 0,25 мл Приготованим розчином нирку промивають не більше 3 хв під тиском 60-70 мм рт. ст., після чого занурюють у консервуючий розчин того ж складу, охолоджений до 0° (з шматочками льоду).