Спориш (горець пташиний)

Спориш, або горець пташиний,– одне із самих невибагливих рослин. Цей однорічник з сімейства гречаних посухостійкий, виносить щільні ґрунти, але може рости і на піску. Добре відростає після багаторазового скошування і переносить сильне витоптування, за що й зветься в народі «трава-топтун». І дійсно, спориш непогано себе почуває вздовж сільських тропок і доріг. Це властивість використовують, засіваючи їм футбольні поля.

Розмножується горець пташиний – а саме таку назву носить цей бур’ян у науковій літературі – виключно насінням, кількість яких у однієї рослини за сезон досягає 2000. Стебла трави розташовані вздовж землі, лише тільки закінчення його піднімає над грунтом, дрібні листки лінійно-ланцетної форми на ніч піднімають і притискаються один до одного. Квітки розташовані в пазухах листя по 2-5, рослина цвіте і плодоносить протягом усього літа до глибокої осені. Насіння споришу раніше часто використовувалися для годування птахів – гусей, качок і курей. Цю особливість також зафіксували народні назви цієї трави, в деяких районах її називають пташине, а іноді галочной гречкою, травушкой-муравушкой.

Лікарською сировиною вважається трава, збір якої проводять під час цвітіння, тобто практично все літо. Сушать траву на відкритому повітрі, але без доступу сонячних променів, на горищі з хорошою вентиляцією, розкладаючи тонким шаром і періодично помішуючи. Сушка вважається закінченою, коли стебла при згинанні з хрускотом ламаються. Вихід сухої сировини 22-24% від маси свіжозібраного. Термін придатності – близько трьох років.

В траві цього бур’яну виявлені дубильні речовини, флавоноїди, вітамін С, гіркоту, смоли, віск, сліди ефірної олії та алкалоїдів. Головна ж особливість хімічного складу цієї рослини – наявність у ньому великої кількості кремнієвої кислоти.

Як бур’ян спориш досить сильна перешкода для людини, що займається городництвом. Але, враховуючи його лікарські властивості, ця рослина має отримати прихильне ставлення до нього з боку людей.

Лікувальне застосування.

З давніх часів цю траву застосовують для лікувальних цілей, використовуючи насамперед саме велику кількість кремнієвої кислоти. Препарати горця пташиного збільшують виділення сечі, виводячи з нею одночасно надлишок іонів натрію і хлору. Вони перешкоджають утворенню сечових каменів. Вчені пояснюють це властивість наявністю в спорыше розчинних сполук кремнієвої кислоти.

Сама трава і збори, в які входить ця рослина, найчастіше застосовуються народними цілителями і фітотерапевтами при хронічних захворюваннях сечовивідних шляхів, при появі в сечі мінеральних солей, особливо солей щавлевої кислоти, і при ослаблення фільтраційної функції ниркових клубочків.

У вітчизняній науковій медицині спориш дозволений до застосування як препарат загальнозміцнюючий і діуретичного властивості, а також при лікуванні сечокам’яної хвороби.

Форма застосування

Народні травники використовують настій цієї трави при лікуванні запальних процесів у передміхуровій залозі і сечовому міхурі, а також у комплексній терапії аденоми простати.

У суміші з іншими рослинами спориш використовується для лікування імпотенції і функціональної недостатності надниркових залоз.

Використовується горець пташиний і для лікування гастроентеритів, проносів різного походження, підвищеної проникності стінок судин і кровотечах, що відбуваються на цьому ґрунті, з органів шлунково-кишкового тракту. В даному випадку використовуються в достатній кількості виявлені в траві дубильні речовини. Корисна трава і при гастритах як з підвищеним, так і зі зниженою секреторною функцією.

Настої і відвари горця пташиного застосовуються при маткових кровотечах на грунті атонії матки, а також при кишкових та гемороїдальних кровотечах.

Рослину застосовують при функціональній недостатності печінки, а також при захворюваннях, пов’язаних з затримкою в організмі токсичних продуктів обміну. Це властивість використовується також і для лікування різного роду хвороб суглобів і хребта, пов’язаних з порушенням обміну речовин – артрозу і остеохондрозу,– це найкращий засіб для тих, хто кульгає і сподівається тільки на ибуброфен, вольтарен та ін

Для цього необхідно вживати відвар, який робиться так: 2 чайні ложки сировини заливають 300мл окропу, кип’ятять 30 хв на водяній бані, потім настоюють 2 години і проціджують. Приймати слід по 1/2

склянки 3 рази на день.

Напар з трави горця пташиного використовується при хронічних захворюваннях нирок. Ось рецепт застосування: 5 столових ложок сировини заливають одним літром окропу і ставлять наполягати в теплу піч або духовку на ніч, вранці проціджують. При наявності термоса можна використовувати і його. Приймають по 2/3

склянки 5 разів на день. Одночасно треба пити відвар календули (один стакан сухих суцвіть на 500мл окропу) по ковтку через кожну годину протягом всього дня. Курс лікування 2-3 тижні, потім роблять перерву на 2-3 тижні і знову повторюють лікування.

Для лікування імпотенції неясної причини рекомендують наступний збір з використанням горця пташиного:

Трава звіробою звичайного-40 г

Трава горця пташиного 40 г

Трава материнки звичайної-30 г

Коріння оману високого-30 г

Трава деревію звичайного-20 г

Плоди лимонника китайського 15 г

Одну чайну ложку цієї суміші заливають однією склянкою окропу, настоюють до повного охолодження і проціджують. Приймають по 1/5—1/4

склянки 4 рази на день. Курс лікування – 2 тижні.

Вважається, що даний збір ефективний у більш ніж 60 відсотках випадків.

Збори трав хороші помічники в зміцненні здоров’я, у них немає ніякої штучної хімії, тільки природні компоненти, а ми є частиною природи, що може тільки сприятливо позначитися на вашому самопочутті. Так само, якщо ви ніколи не помічали, то в деяких магазинах ви зможете знайти натуральну косметику, це теж гарна підмога для гарного самопочуття вашого організму.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code