Температура і поліферментні системи

Однак лише з їх допомогою можна зрозуміти закономірності, що лежать в основі роботи більш складних ланцюгів клітинного метаболізму, математична трактування яких вкрай скрутна. Для виявлення характеру температурних впливів на активність полиферментных систем ми скористалися теоретичними передумовами і розрахунками, проведеними Л. Веббом (1966) і викладеними в його блискучої монографії Інгібітори ферментів метаболізму.

Якщо в полиферментной системі концентрація всіх компонентів (ферменти, субстрати, проміжні і кінцеві продукти) з плином часу залишається постійною, про таку систему можна сказати, що вона знаходиться в стаціонарному стані.

У разі викладеної вище послідовності стаціонарний стан означає, що V – г, a S, В і С залишаються постійними. Сталість концентрацій субстратів і кінцевого продукту може бути забезпечене за рахунок дифузії S в систему і дифузії З неї; в такому випадку відповідні швидкості дифузії рівні швидкостей ферментативних реакцій Ух, У2 – Розглянемо тепер у загальних рисах поведінка такої полиферментной системи в залежності від зміни температури. Швидкість утворення кінцевого продукту завжди буде залежати від швидкості Уі якщо система перебуває в стаціонарному стані, і від швидкості V2, якщо система в такому стані не знаходиться.

Припустимо, що під впливом зниження температури зменшиться швидкість Ух, а швидкість У2 не зміниться, – тоді концентрація субстрату У знизиться і внаслідок цього зменшиться утворення кінцевого продукту С.