Захворювання передміхурової залози у чоловіків

Захворювання передміхурової залози у чоловіків – найбільш поширена патологія чоловічої сечостатевої системи. Порушення нормального функціонування простати може стати причиною запальних процесів, а також призвести до розвитку доброякісних або злоякісних пухлин.

Тому велике значення має своєчасне діагностування і лікування захворювання.

Причини виникнення патології

На порушення роботи передміхурової залози впливають як зовнішні фактори, так і внутрішні. До внутрішніх факторів відносяться патогенні мікроорганізми (віруси, бактерії, грибки), які попадають у залозу через уретру, сечовивідні канали, пряму кишку.

Причини, що провокують розвиток патологічних процесів в простаті ззовні – це:

• венеричні хвороби;
• малорухливий спосіб життя;
• часті переохолодження;
• зайва вага;
• стресові ситуації;
• часта зміна партнера;
• тривала відсутність сексуальних контактів;
• механічні травми;
• шкідливі звички;
• гормональні порушення.

З віком ризик розвитку хвороби збільшується з-за вікових змін у простаті. Її розміри зростають, відбувається здавлювання сечовипускального каналу. Тому в літньому віці бажано проходити регулярні профілактичні огляди у уролога, щоб вчасно запобігти розвитку хвороби.

Так як причин розвитку патологічних процесів багато, кожен другий чоловік може зіткнутися з подібною проблемою

Ознаки розвитку захворювання

Сучасні медики виділяють такі види патологій передміхурової залози:

1. Запальні процеси: гострий або хронічний простатит, абсцес
2. Доброякісне утворення – аденома.
3. Злоякісні пухлини: аденокарцинома, саркома
4. Каміння

Симптоматика хвороб залежить від виду патології. Однак існують загальні симптоми захворювання передміхурової залози у чоловіків, характерні для всіх видів:

1. Поява хворобливих відчуттів в мошонці або в промежині.
2. Труднощі при сечовипусканні. Будь-яке порушення простати веде до її збільшення. Розрісся орган тисне на сечовий міхур і стає причиною частих позивів до сечовипускання. При подальшому розвитку хвороби відбувається звуження сечовивідного каналу, почастішали нічні походи в туалет, спорожнити сечовий міхур стає важче. Можуть з’явитися болі і кров’яні виділення.
3. Виникають проблеми при сексуальних контактах, знижується лібідо, сім’явиверження викликає біль, спостерігається передчасна еякуляція. Можуть з’являтися кров’яні виділення в спермі.
4. Збільшується температура тіла, болять суглоби, чоловік швидко стомлюється, знижується працездатність.

Іноді у чоловіків може розвиватися одночасно кілька видів захворювань. Наприклад, аденома може спровокувати розвиток хронічного простатиту. У таких випадках симптоми проявляються вже на початкових стадіях.

Чоловіки часто затягують з походом до лікаря, приймаючи проблеми з сечовипусканням за звичайну застуду. На що впливає ігнорування симптомів? Відсутність належного лікування призводить до безпліддя, імпотенції. Крім того, несвоєчасне виявлення новоутворень може коштувати чоловікові життя.

Симптоматика захворювань передміхурової залози може збігатися з ознаками інших хвороб. Біль при сечовипусканні характерна і при проблемах з нирками. На розлад сексуальної функції впливають психологічні процеси, часті стреси. У будь-якому випадку слід проконсультуватися з лікарем.

Діагностика

При появі перших тривожних ознак, слід звернутися до уролога для постановки точного діагнозу. Спочатку лікар проводить усне опитування пацієнта, при якому з’ясовує: наявність хронічних захворювань, характер, час появи скарг, які медикаменти хворий приймав.

При візуальному огляді пацієнта лікар пальпує передміхурову залозу. З допомогою ректального дослідження (введення пальця в пряму кишку) — оцінює розміри і стан простати. Потім проводиться дослідження аналізом сечі, крові, ультразвукове обстеження залози.

Орієнтуючись на отримані результати, лікар може призначити додаткове обстеження, що включає в себе:

1. Біопсію за підозрою на злоякісне утворення.
2. Комп’ютерну томографію для визначення величини простати, стану насінних бульбашок. Призначається при підозрі на простатит
3. Визначення рівня ПСА (простатический специфічний антиген) для виявлення онкології на початкових етапах.
4. Гістологію, з допомогою якої визначають характер пухлини: доброякісна або злоякісна.

Провівши повне обстеження і встановивши точний діагноз, уролог призначає відповідне лікування.

Терапевтичні методи

Способи та тривалість лікування залежать від виду патології. Терапія запальних процесів включає в себе:

• медикаментозне лікування;
• масаж;
• фізичні вправи;
• народні засоби.

Лікарська терапія складається з прийому антибактеріальних, противірусних, нестероїдних протизапальних препаратів. Крім того, призначаються спазмолітики та засоби для покращення кровообігу.

При відсутності протипоказань лікар рекомендує проведення медичного масажу простати. При наявності каменів і кіст в залозі, такий метод лікування протипоказаний. Для поліпшення циркуляції крові в області таза показані деякі фізичні вправи: присідання, нахили, біг.

Іноді позитивний ефект досягається при застосуванні народних методів лікування. Допомагають настої з березового листя, кореня лопуха, насіння гарбуза.Але попередньо необхідно порадитися з лікарем.

Кожен чоловік, який переніс одного разу захворювання простати, повинен регулярно обстежуватися у уролога.

Інші методи лікування

Лікування аденоми залежить від ступеня розвитку захворювання. На першій стадії проводиться консервативне лікування. Друга стадія передбачає хірургічне втручання: ендоскопію,трансвезикальную аденоктомию, емболізацію артерій та інші методи. При злоякісної пухлини на початковій стадії видаляють передміхурову залозу. На пізній стадії застосовують променеву хіміотерапію.

Лікування передміхурової залози у чоловіків неможливо без зміни раціону харчування. Для того, щоб швидше відновити здоров’я слід виключити з раціону смажені, гострі, солоні, копчені страви.

Рекомендується включити в щоденне меню вживання молочних продуктів, овочів, фруктів, нежирних сортів м’яса і риби, різноманітних каш. Солодощі бажано замінити сухофруктами.

Розвиток медицини дозволяє діагностувати хворобу на ранніх стадіях. Головне, не ігнорувати тривожні симптоми і вчасно звернутися в лікувальний заклад для отримання відповідного лікування.

Висновок

Звести до мінімуму розвиток захворювань передміхурової залози допоможе відмова від шкідливих звичок, збалансоване харчування, заняття фізичними вправами, запобігання переохолодження та механічних трав в області паху, ведення регулярного статевого життя з постійною партнеркою.