Симптоми та лікування дерматиту у дітей на шкірі

Дерматит у дітей – явище поширене. Існують різні види цього захворювання, але частіше батьки стикаються з проявами у дитини лише двох з них. Малюки раннього віку страждають пелюшковим дерматитом, а ось атопічний може розвинутись і у дітей старшого віку. Залежно від різновиду захворювання і його стадії підбирається лікарем і метод лікування, і призначаються відповідні препарати.

1

Пелюшковий дерматит

Одним з найбільш поширених шкірних захворювань у дітей раннього віку є пелюшковий дерматит. За деякими даними, з ним стикаються до 50% малюків, причому у дівчаток він зустрічається частіше. Доведено, що йому більшою мірою схильні діти з підвищеною чутливістю до алергії і ті, хто перебуває на штучному вигодовуванні. Справа в тому, що при вживанні грудного молока кал у малюків має більш низьку ферментативну активність, і шкіра під памперсами дратується менше.

Характерні симптоми – почервоніння, висип і свербіж, з’являються при певних умовах. Ризик розвитку цього захворювання підвищують наступні фактори:

1. 1. Механічні – коли шкіра треться об тканину пелюшок або матеріал підгузника.
2. 2. Фізичні – це висока вологість і температура під підгузником. Волога від сечі шкіра сильніше треться про підгузник, і ризик її ушкодження вище.
3. 3. Хімічні – це травні ферменти, аміак та солі жовчних кислот. Як правило, одні речовини підсилюють дію інших. Бактерії в калових масах взаємодіють з сечовиною, внаслідок чого виділяється аміак, який збільшує активність будь-яких дратівливих чинників.
4. 4. Мікробні – в разі приєднання бактеріальної інфекції.

Все це надає токсичну дію на шкіру дитини, яке буде особливо сильним, якщо з якихось причин знижується її захисна функція.

Пелюшковий дерматит проявляється почервонінням шкіри, нерідко вираженою висипом характерного вигляду. Зазвичай він локалізується на попі, в області попереку, внизу живота, в області статевих органів. Процес може супроводжуватися лущенням. Ступінь вираженості цих симптомів багато в чому залежить від того, наскільки правильно і вчасно розпочате лікування. Якщо вчасно цього не зробити, то до дерматиту додасться бактеріальна або грибкова інфекція, тобто кандидоз. При тривалому перебігу захворювання замість дрібної висипу можуть з’являтися глибокі ерозії.

2

Лікування і профілактика

Лікування пелюшкового дерматиту починається з правильного догляду за ніжною і чутливою шкірою малюка. Вона потребує ретельного очищення, особливо в паху і в області анального отвору. Але використовувати для цього можна тільки м’які миючі засоби. Оскільки дитяча шкіра має більш низький поріг подразливості, то будь-яку таку парфумерію можна застосовувати тільки в невеликих кількостях. Мило, навіть дитяче, може подразнювати шкіру, оскільки містить багато лужних компонентів. Піни для ванни або шампуні – це синтетичні продукти, які містять зазвичай віддушки. До того ж вони призводять до знежирення шкірних покривів, що знижує їх природний захист.

Для догляду за дитячою шкірою важливіше чиста вода. Малюка у віці декількох місяців купають щодня, але з застосуванням миючих засобів – не частіше, ніж 2-3 рази в тиждень. Підмивати дитину потрібно кожен раз після дефекації. Після цього шкіру обов’язково потрібно висушити. Це роблять за допомогою м’якої натуральної тканини. Причому шкіру не витирають, а ретельно промокають.

Крім очищення шкіру необхідно змащувати кремами і маслами, помірно припудрювати. Якісна присипка допомагає захистити шкіру від механічного натирання підгузником. Але кількість присипки повинно бути дуже невеликим, інакше на шкірі утворюється скориночка або грудки, які тільки погіршать ситуацію. Дитячий зволожуючий крем теж потрібно застосовувати з обережністю, оскільки деякі малюки погано переносять такі кошти. Справа в тому, що втирання кремів і масел призводить до затримки потовиділення і мацерації шкіри.

Іноді, щоб позбутися від дерматиту, достатньо просто змінити підгузки. Багато батьків вважають, що марлеві вироби корисніше для дитини. Але сучасні одноразові підгузники набагато гігієнічніше, оскільки в них сеча утримується у внутрішньому шарі і не контактує зі шкірою дитини. Міняти їх потрібно регулярно, кожні 3-4 години, а при необхідності і частіше.

Медикаментозне лікування пелюшкового дерматиту зводиться до застосування кремів і мазей, в основному містять оксид цинку. Це Деситин. Є не менш ефективна мазь – Бепантен. Її діючою речовиною є декспантенол. Він досить швидко знімає запалення шкіри. Добре зарекомендував себе крем Драполен, володіє антисептичною дією. Якщо пелюшковий дерматит призвів до розвитку кандидозу, то застосовуються спеціальні креми і присипки, містять протигрибкові компоненти.

Пелюшковий дерматит добре лікується і народними засобами. Але не всі вони отримали схвалення офіційної медицини. Наприклад, борна кислота і тальк можуть тільки зашкодити дитині. А ось трав’яні настої ромашки або череди схвалюються і кваліфікованими педіатрами. Але застосовувати ці засоби потрібно обережно, оскільки вони можуть викликати у дитини алергію.

3

Атопічний дерматит

Атопічний дерматит – це захворювання, яке багато хто за звичкою називають діатезом. Його часто плутають і з іншим видом дерматиту – алергічних, який виникає при безпосередньому контакті з подразником. У той час як атопічний дерматит – це хронічне захворювання, яке протікає з періодами загострення, і частіше вони трапляються навесні і влітку. В основі цієї патології – спадкові чинники, які призводять до того, що організм неадекватно реагує на деякі подразники. Якщо алергічний дерматит, викликаний реакцією на білки, які є алергенами, то атопічна форма може виникати і при контактах з іншими речовинами.

Тривалий час причини появи атопічного дерматиту залишалися загадкою для лікарів. Потім було встановлено, що у деяких дітей імунна апарат може реагувати підвищеним утворенням антитіл на будь-які чужорідні білки, що потрапили в організм. Для цього потрібно поєднання декількох факторів ризику – це спадкова схильність, наявність подразників, харчова алергія і т. д. При несприятливих умовах все це разом узяте і призводить до хвороби. Такими несприятливими умовами можуть бути психоемоційні навантаження.

У дитини першого року життя зазвичай знижені захисні функції, зокрема – кишечника. Тому в малюків атопічний дерматит розвивається частіше. Але буває і так, що він виникає у дитини в 3 роки, і навіть у молодших школярів.

Не завжди почервонілий шкірний покрив говорить про наявність атопічного дерматиту. Можуть бути і інші причини, так що діагноз може поставити тільки лікар. Тим більше, що є дві форми атопічного дерматиту.

1. 1. Себорейна. Її симптоми – помірне почервоніння, лущення і сухість шкірних покривів. Ці ознаки добре помітні скрізь, в тому числі і на волосистій частині голови, і на обличчі. Але спочатку процес локалізується переважно на щоках.
2. 2. Ексудативна. Для неї характерна мокнуча висип, сильне почервоніння і набряклість.

Свербіж від висипань супроводжує обидві форми дерматиту. Висипання зазвичай локалізується на руках. Потім висипання можуть з’являтися на ногах – на гомілки, під коліном. Там, де дитина це розчісує, з’являються серозні скоринки. У цих місцях можливе проникнення бактеріальної інфекції.

При сильної алергічної реакції призначають антигістамінні препарати другого і третього покоління – Фенистил, Кларитин, Лоратидин. Вони допомагають зняти свербіння і набряклість. Якщо дитина сильно розчісує уражені ділянки або має місце серйозне ураження шкіри, лікар призначає стероїдні гормони – ці кошти випускають у вигляді мазей, так що їх побічні ефекти зведені до мінімуму.

4

Харчування при лікуванні

Медикаментозне лікування при дерматиті відіграє менш важливу роль, ніж організація правильного харчування. Потрібно дотримувати певну дієту. Енергетична цінність раціону не обмежується, але з нього забирається все, що сприяє розвитку алергії.

Основні принципи дієти:

1. 1. Виключити всі червоні овочі та фрукти. Зате можна зелені і жовті яблука, груші, біла смородина і черешня, всі види кабачків і гарбуза, огірки і листова зелень.
2. 2. З молочних продуктів можна вживати сир і йогурти, але тільки ті, що були приготовані в домашніх умовах, оскільки в промисловості в них можуть додаватися будь-які харчові барвники, які теж можуть викликати алергію.
3. 3. Дитині можна давати будь-які нежирні сорти м’яса, а от супи потрібно готувати овочеві. Можна їсти гречану, рисову і вівсяну кашу.
4. 4. Виключити цитрусові, всі види горіхів, шоколад, рибу та морепродукти, мед та курячі яйця (як мінімум жовток). Причому якщо мова йде про дитину на грудному вигодовуванні, то ці продукти слід виключити з раціону мами.
5. 5. Потрібно обмежити такі продукти, як буряк, морква, ячну або пшеничну каші. Вони здаються нешкідливими, але цілком можуть викликати висипання.

У багатьох дітей дерматит є проявом харчової алергії на коров’яче молоко, вірніше, на його білок. Так що цей продукт треба давати з обережністю. Для немовлят на ГВ це не так важливо. Але для тих, кому дають штучні суміші, це відіграє важливу роль, оскільки потрібно підібратися спеціальну різновид без цього білка.

Недотримання гіпоалергенної дієти годуючої мамою може мати неприємні наслідки. Так само, як і необережний введення прикорму. Оскільки те, що починається як алергічний дерматит, цілком може перейти і в хронічну форму. І не завжди діти її переростають. Атопічний дерматит, який не пролікували вчасно, загрожує тим, що до 6-7 років дитина буде страждати від бронхіальної астми або алергійного риніту.

5

Рекомендації

Важливу роль при лікуванні відіграє стан навколишнього середовища. Без дотримання необхідних заходів призначаються препарати і лікування не матимуть достатньої ефективності, і можливі рецидиви захворювання.

1. 1. Приміщення потрібно регулярно провітрювати. Повітря не повинен бути ні сухим, ні спекотним. Інакше це викличе підвищене потовиділення. І солі, що містяться в цій рідині, будуть дратувати шкіру і погіршувати перебіг хвороби, так що лікувати її навіть кортикостероїдами буде марно.
2. 2. Важливо, щоб дитина пив очищену воду. Справа в тому, що кип’ятіння водопровідної води вбиває тільки мікробів, але не усуває інші забруднення. Навіть для купання дитини з дерматитом краще брати бутильовану воду, що пройшла додаткове очищення. Вода у ванні повинна бути теплою, але не гарячою. Користуватися губками, пемзами і скрабами не можна. Шкіру не витирають, а неодмінно промокають м’яким рушником.
3. 3. Одяг потрібно носити з натуральних тканин м’якою вичинки. Але вовняних виробів теж слід уникати, особливо, якщо вони стосуються голого тіла. Білизну перуть гіпоалергенними порошками і дуже ретельно полощуть.
4. 4. У кімнаті не повинно бути пухнастих килимів. Декоративні подушки і м’які іграшки теж рекомендується прибрати. Навіть при самій ретельній прибирання на них буде осідати пил. Не кажучи вже про те, що вовняні килими самі по собі можуть викликати алергію.

Дотримання описаних заходів допоможе зняти гострі напади дерматиту, а з часом дитина їх повністю переросте. Зазвичай це трапляється до перехідного віку.